Санкція

Санкція , у соціальних науках, реакція (або загроза чи обіцянка реакції) з боку членів соціальної групи, що свідчить про схвалення чи несхвалення способу поведінки та служить для забезпечення стандартів поведінки групи. Покарання (негативна санкція) та винагорода (позитивна санкція) регулюють поведінку відповідно до соціальних норм ( див. Норму). Санкції можуть бути дифузними - тобто стихійними висловами членів групи, що виступають як особи, - або вони можуть бути організованими, тобто дії, що відповідають традиційним і визнаним процедурам. Отже, санкції включають не лише організоване покарання за законом, але й формальну винагороду ( наприклад, відзнаки та звання) та неформальне зневаження чи повагу членів громади.

Генеральна Асамблея ООНДетальніше про цю тему Організація Об’єднаних Націй: Санкції та військові дії Підписуючись на Хартію, усі члени зобов’язуються надавати в розпорядження Ради Безпеки збройні сили та засоби для військових ...

У суспільствах без офіційних юридичних інститутів, таких як суди, санкції часто накладаються безпосередньо особою чи групою, яка зазнає кривди. Реакція здійснюється в соціально затвердженому порядку та у формі, яка вважається пропорційною шкоді. Це може включати висміювання, дуель, поранення, заволодіння майном або вбивство злочинця або члена його групи. Наприклад, серед ескімосів відповідним покаранням для чоловіка, який викрадає дружину іншого чоловіка, є висміяння в неприємній пісні, яку вигадав потерпілий. Соціальний контекст, а також вид правопорушення визначає тип санкції, на яку застосовуються санкції: можуть діяти юридичні, релігійні та моральні санкції. Порушення норм, допущене в межах спорідненої групи, може вимагати введення релігійних санкцій, хоча той самий вчинок, в якому беруть участь різні споріднені групи, буде вимагати застосування судових санкцій.

Санкції, крім того, що функціонують як механізм соціального контролю, також слугують інтеграції суспільства, утвердженню соціальних переконань та підтвердженню їх чинності в разі їх порушення.