Сокаж, за феодальним англійським правом власності, форма землеволодіння, при якій орендар мешкав на землі свого лорда і взамін надавав лорду певну сільськогосподарську послугу або грошову ренту. Після смерті орендаря в сокаже (або сокаджері) земля перейшла до його спадкоємця після виплати лорду грошової суми (відомої як полегшення), яка з часом стала фіксованою на рівні, рівному річній оренді на землі. Сокаге слід відрізняти від перебування на службі за лицарською службою, при якій надана служба мала військовий характер, хоча, згідно із статутом 1660 р., Усі користування лицарською службою переходили у власність. З часом більшість земель в Англії стали знаходитись у приватній власності. У Сполучених Штатах землі в ранніх колоніях отримували в сокалі, особливо в Пенсільваніїде королівська грамота, дарована Вільяму Пенну, створила власність із річною орендою двох бобрових шкур за землю. Після Американської революції землі, що перебувають у соціумі, що перебувають у власність корони, вважалися державою державою як суверенною, і кілька штатів прийняли статути або прийняли конституційні положення, що скасовували землеволодіння.
